18:40 Скажімо хімічній атаці- Ні | |
| Чи задумувались ви над тим, чому нас так часто обдурюють, ставлять в незручне становище; і вже остання стадія - просто ігнорують. А це все тому, що ми дозволяємо це робити з нами. Не можемо поставити на місце хамовиту продавчиню, не станемо виясняти відносини з несправедливим шефом (якби чого не вийшло), промовчимо, коли ображають слабшого. Але ж слід згадати: всі злочини на світі кояться з мовчазної згоди більшості. Село моє Кобижча! Скільки живу тут - завжди гордилась його історією, природою, роботящими людьми. Багато важких ударів пережило моє село за останні десятиліття. Від двох міцних колгоспів залишились тільки спогади. Пам*ятаю сльози моїх стареньких сусідок, коли гнали через село останнє стадо корів-на бійню за борги. Як на метал, за безьцінь розбиралась техніка. Повна безвихідь, занедбаніст, розруха. Люди зневірились у владі, хоч вона вже кілька разів змінювалась, бо ж "віз і досі там". З*явилась якась надія, коли в районі почали працювати кілька сильних господарів.Взяли в оренду кобижчанської землі керівники господарства "Земля і Воля". Господарюють добросовісно і з розмахом,їздять в Америку за досвідом. Людям паї видають справно.Але ті ж самі мої літні односельчани давно сказали, що земля після кукурудзи, ще довго не родитиме, бо ж її сіють вже 7 років поспіль. Раніше по агрономічній науці робили сівозміни, давали землі відпочити. Але для того і існують новітні технології, - кажуть представники "Землі і Волі" і все удобрюють поля хімічними добривами - отрутою для води, землі, а значить і для нас з вами. Але всі живуть і мовчать, хоч рівень нітратів у воді зашкалює. В дні, коли обробляють поля аміаком - краще з дому взагалі не виходити. Шановні аграрії, але якщо ви освічені і, сподіваюсь прогресивні люди, чому ж ви думаєте тільки про сьогодняшній зиск і про те скільки завтра зберете урожаю. Чому ж не мослите по державному, на десятиліття вперед? Що буде з найродючішим у світі чорноземом? Що буде з моїми майбутніми внуками, які будуть пити воду з отруєних вами криниць? Що буде з моїм селом, яке так сподівалось на вас, як на добриз і чесних господарів? Мабуть дуже хотілось почути почути відповіді на ці запитання моїм односельцям, бо на збори сільської громади 10 жовтня прийшли майже всі. Причиною цих зборів була новина, що стала точкою відліку нових відносин між керівництвом "Землі і Волі" та жителями Кобижчі. Рішення побудувати термінал по перевантаженню безводного аміаку за 700 метрів від житла кобижчанців приймалось у районі. Всі потрібні дозвільні документи від СЄС, представників МНС і т.д. Звичайно ж є в наявності. Але ж основне питання: Чому про таке сусідство ми дізнаємось "постфактум"? Чому нікому, хто відповідає за це будівництво навіть не прийшло в голову, що люди будуть проти? А тому що ...(поверніться до початку статті). Про дію аміаку на організм на організм людини (в разі позаштатної ситуації) сьогодні знають всі. І тому всі рішуче проголосували "проти" такого близького розміщення терміналу від села. Мені просто цікаво , а чи погодились би самі керівники господарства на таке сусідство, чи розмістили б небезпечні для життя цистерни біля свого дому? Мої ж односельці просто хочуть відстояти своє право на життя , на можливість відчувати себе ЛЮДЬМИ, а не бидлом, яке все стерпить, промовчить , проковтне. Світлана Ляховенко | |
|
| |