Вступає в силу законодавча норма про введення 13% тимчасової надбавки до ввізних мит на більшість імпортних товарів. Передбачається, що вона буде сприяти оздоровленню платіжного балансу країни та збільшення бюджетних доходів. Очевидно, що в розпал фінансово-економічної кризи, Україна зобов'язана прямо або опосередковано підтримати вітчизняного виробника і захистити внутрішні ринки від напливу дешевого імпорту, однак той радикалізм, з яким влади взялися боротися з імпортом може виявитися не краще політики усілякого його заохочення, прихильниками якої ще нещодавно ці ж влади.
Ідеєю обкладення додаткової 13%-ною надбавкою імпорту, українське уряду зайнялася ще в листопаді 2008 р., Після того, як абстрактні проблеми платіжного балансу країни, які воно ігнорували останні роки, проявилися в конкретних і відчутні проблеми наповнення держбюджету і стабільності курсу національної валюти. Останній фактор є найбільш чутливим для вітчизняного бізнесу і населення, тому пускати проблеми валютної стабільності на самоплив для будь-якого українського уряду загрожує серйозними негативними політичними наслідками.
Однак, стабілізація іноземної валюти, перш за все, долара та євро (хоча гривня девальвувала до всієї кошика валют), неможливо без подолання колосального розриву між припливом і відтоком іноземної валюти, іншими словами через вирівнювання платіжного балансу країни. Починаючи з 2005 р., Сальдо його «матеріальної» бази - зовнішньої торгівлі товарами стрімко погіршувалося і за результатами минулого року досягла рекордного негативного значення «-» 18,5 млрд дол. До речі, крім торгівлі товарами на стан поточного рахунку тисне негативне сальдо по доходах, що в 2008 р. клало - «-» 2 млрд дол
Настільки значний відтік валюти в минулому році лише почасти перекривався припливом валюти по послугах (+ 5 млрд дол) У цілому негативне значення за поточним рахунком у минулому році зросла більш ніж у два рази у порівнянні з 2007 р., І склало 6,7 % від ВВП. До початку фінансово-економічної кризи фінансувати настільки значний відтік валюти Україні вдавалося за допомогою вкрай мінлива і ненадійної фінансового рахунку. Однак, світова фінансова криза в кінці минулого року вимив весь спекулятивний капітал з країни, внаслідок чого фінансовий рахунок не зміг покрити потреби України в іноземній валюті.
Оскільки перекрити дефіцит валюти нарощуванням експорту в умовах різкого погіршення умов зовнішньої торгівлі в IV кварталі минулого року було неможливим, уряд вирішив діяти оперативно і просто - збити імпорт. За ініціативою депутатів представляють коаліцію 23 грудня Верховна Рада України ввела тимчасову цільову надбавку до ставок ввізного мита в розмірі 13% на весь імпорт, окрім критичного. Перелік критичного імпорту повинен був самостійно визначати Кабінет міністрів. Щоправда депутати заздалегідь заборонили вносити в нього морожену яловичину, свіжу, охолоджену і морожену свинину, м'ясні субпродукти і сало, сосиски, ковбаси, м'ясні консерви, готову або консервовану рибу і ракоподібних, ікру, вино, лікери, вермути, міцні спиртні напої і етиловий спирт .
Крім того до критичного імпорту уряду заборонили відносити кам'яне вугілля, килими, трикотажні полотна, одяг, білизна, взуття, головні убори, печі та опалювальні котли, а також легкові та вантажні автомобілі, автобуси, кухонні плити, газові колонки, насоси, вентилятори і витяжки , холодильники і морозильники, електричні водонагрівачі і побутові електромашини з вмонтованими електродвигунами. Передбачалося, що тимчасові цільові надбавки будуть діяти протягом як мінімум шести місяців, після чого уряд може продовжити термін їх дії ще на півроку.
В умовах стрімкого падіння експорту така міра, дійсно, була необхідною, тим більше, що автори законопроекту чітко послалися на подібну практику СОТ. Зокрема, згідно з офіційним документом організації під назвою «Адекватність резервів» від 12 вересня 2002 року, в умовах загрози для золотовалютних резервів допускається прийняття тимчасових надбавок в діапазоні 3-24% на всі ввезені товари, але на обмежений час (6-9 місяців). Більш того, українська сторона могла також послатися і на той факт, що після приєднання до СОТ у травні поточного року один середньозважена ефективна митна ставка впала відразу на 11,5%, що є дуже сильним ударом по економіці країни.
Однак, маючи хороші аргументи для спокійного прийняття організацією цих тимчасових протекціоністських заходів, що Україна не знайшла потрібним проконсультуватися з її представниками перед голосуванням за законопроект, що на порожньому місці зіпсував стосунки Києва з торговими партнерами. Більш того, залишається не до кінця зрозумілим, навіщо Україна публічно взяла на себе зобов'язання перед МВФ утриматися від протекціонізму, заздалегідь знаючи, що вона порушить цю обіцянку.
Перераховані вище фактори спочатку заполітизував настільки важливий законопроект. У той же час варто відзначити, що крім моральних зауважень, введення 13%-й надбавки не відповідає положенням Меморандуму про економічну і фінансову політику з Міжнародним валютним фондом, а також установчих документів СОТ, президент зазначив ряд неоднозначних суто економічних і юридичних норм. Перш за все, Ющенко не сподобалося те, що ставки мита і час їх дій буде встановлюватися Кабінетом Міністрів, тоді як Конституція України цим правом наділяє виключно парламент.
Крім того, мабуть, найбільш важливим з економічної точки зору, було зауваження, що тимчасова цільова надбавка не може поширюватися на країни СНД і Македонії, які в загальній структурі імпорту товарів забезпечують 40% продукції. Це пов'язано з тим, що Україна підписала з цими країнами індивідуальні угоди про вільну торгівлю. Варто відзначити, що саме з РФ Україна має різке негативне сальдо зовнішньої торгівлі, а російські компанії є головними конкурентами української продукції. Таким чином, виключення Росії з переліку країн, товари якої звільняються від обкладення тимчасової надбавкою, різко знижує ефективність всього документа.
Верховна Рада 4 лютого не змогла подолати вето президента на закон, змушена була частково врахувати зауваження глави президента. Тоді ж закон був прийнятий в новій редакції, що В. Ющенко підписав, але знову ж таки із застереженнями. По-перше, йому не сподобалося, що законом Кабінету міністрів надається право приймати рішення про продовження застосування процедури введення тимчасової надбавки. У зв'язку з цим президент звернувся за роз'ясненнями до Конституційного суду України. По-друге, В. Ющенко наполягає, що товарів тих країн, з якими Україною укладено міжнародні договори про вільну торгівлю, тимчасова цільова надбавка застосовуватися не може. Замість цього, він пропонує застосовувати до них виключно кількісні обмеження. В. Ющенко вже звернувся до Кабінету міністрів України з пропозицією «скористатися наданим йому цим законом правом і скасувати тимчасову надбавку на товари, які майже повністю імпортуються з держав, з якими Україною укладено подібні міжнародні договори про вільну торгівлю». До речі, подібні зауваження демонструє те, що навіть такий важливий документ в Україні став приводом для особистісних політичних розбирань. По-перше, законність права уряду, яким закликає скористатися президент, він же і оскаржив у КСУ, по-друге, введення кількісних обмежень імпорту прямо суперечить правилам СОТ, у порушенні яких він дорікав уряд і парламент.
Так чи інакше, але 6 березня Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України в зв'язку зі світовою фінансовою кризою» повинен вступити в силу. Варто зазначити, що даний документ не тільки одноразово вводить 13%-ную додаткову надбавку, але і закріплює на постійній основі даний механізм поліпшення платіжного балансу країни. У законі зазначається, що надбавка «не може використовуватися як протекціоністська міра для окремої галузі або товару». При цьому перелік товарів, на які вводиться тимчасова надбавка, і її розмір затверджуються тепер не Кабміном, а Верховною Радою. Про введення надбавки Кабінет міністрів зобов'язаний повідомляти СОТ. При цьому якщо чиновники організації висловили незадоволення, то уряд має право знизити або скасувати надбавку на зазначені товари.
Парламент уже прийняв рішення про введення з 6 березня на шість місяців (до 1 жовтня 2009 р.) 13%-ної додаткової надбавки на весь імпорт, окрім критичного. Під додаткову тарифну навантаження потрапили практично всі споживчі товари, продукти харчування, а також ті товари, які не здатні конкурувати з іноземними, інакше як за допомогою більш низьких цін (в основному продукція машинобудування).
Отримані завдяки впровадженню тимчасової надбавки гроші, будуть зараховуватися до складу доходів стабілізаційного фонду. Вперше створений в минулому році, він виявився тим бюджетним фондом, на який «повісили» більшість інвестиційних державних проектів, але який не володіє надійними джерелами доходів.
Таким чином, вже в березні на Україну чекає збільшення падіння імпорту, що через 70%-ної девальвації гривні і так досягає вже «-» 30%. На даний момент все ще невідомі організаційні наслідки такого рішення для України з боку СОТ та МВФ, однак в економічній площині можна чекати продовження розкручування інфляції. ППри цьому надії на стабілізацію курсу національної валюти завдяки протекціоністських інструментів можуть виявитися вкрай перебільшеними. Обмеживши імпорт товарів для споживачів, Україна може зустріти в інших країнах аналогічне відношення до експорту своєї агропродукції, металопродукції та хімії. В даному контексті, висока ймовірність того, що наслідки від протекціоністських заходів проти національних виробників, просто перекриють, якщо не погіршать, позитивний ефект від тотальної боротьби з імпортом.
Джерело: minprom.ua
