Наприкінці 19-го століття в містечку Кобижча діяли чотири нові церкви, зведені замість постарілих або згорілих. Троїцька церква була побудована в 1887 р.

Під час колективізації 1928-30 рр. усі церкви в центрі села були зачинені. У первозданному вигляді донині збереглася тільки одна - церква Успіння Пресвятої Богородиці (1875 - 1895 р.), котра хоч і була деякий час закрита, але без хрестів не стояла. Сюди поступово потрапило багато начиння, ікон з порушених храмів.

Троїцька церква була закрита під час колективізації, потім згоріла під час бомбардування у 1943 р. Іконостас з неї зберігався в Успенській церкві і згодом повернутий в нову Троїцьку церкву, яку збудували нещодавно на тому ж місці.

Не лише церкви в Кобижчі були знищені, але і багато священиків було репресовано. Наприклад, тільки в 1922 р. під час «компанії по вилученню церковних коштовностей» у Чернігівській єпархії було розстріляно й замучено 78 духовних осіб.

Священнослужителі з Кобижчі, які постраждали за віру:Свято-Троїцька церква с. Кобижча Бобровицького району

Священик Криловський Микола Миколайович, 1872 р. н. Народився в с. Струве Глинського району. 21. 02. 1930 р. Заарештований, засуджений на 3 роки. Висланий на Північ. Місце поховання невідомо (справа № 6833).

Священик Левитський Пантелеймон Павлович, 1887 р. н. Народився с. Острівець Черкаської обл. Заарештований теж 21. 02. 1930 р., засуджений 22. 03. 1930 р. до 3 років позбавлення волі. Відправлений до Архангельська. Місце поховання невідоме (справа № 6838).

Монах Олешко Микита Петрович, 1886 р. н. Народився в с. Кобижча. Заарештований 21.03.1934 р., засуджений 4.04.1934 р. на 3 роки. Місце поховання невідоме (справа № 3216-П).

Вічна їм пам'ять.